Літературно-музична вітальня

«Лисенко – сонце української музики»

для учнів 7-х класів 

 

Мета заходу:

·         створення атмосфери духовного спілкування учнів з музикою;

·         закріпити й розширити  знання учнів про життя і творчість М.В. Лисенка;

·         розвивати творчість учнів, їх естетичний смак;

·         виховувати патріотизм.

 

Задачі заходу:

·         уміння розуміти задум музичного твору;

·         визначення свого особистого відношення до музичного твору;

·         формування ціннісного відношення до музичного мистецтва;

·         виховання естетичних ідеалів. 

 

Слайд 1

001Звучить музика  Т. Петриненка «Вірне серце твого сина я кладу тобі до ніг».

Ведучий 1 : Доброго дня!

Ведучий 2: Ми раді вітати Вас у цій залі. Сьогодні у нас незвичайний захід. Ми зібралися тут, щоб краще пізнати нашу Батьківщину та її видатних людей.

 

Слайд 2

002Звучить як фон Розлука-вальс

Ведучий 1: Запрошуємо вас у літературно-музичну вітальню «Лисенко – сонце української музики».

Вчитель:       У глибину століть сягає історія нашого народу. Україна виплекала Запорозьку Січ, виколисала велетнів сили і духу, таких як Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Михайло Грушевський, Микола Лисенко та багато інших…Ці люди несли славу про Україну по всьому світові.

Слайд 3

1-й учень:     На білому світі є різні країни,

                       Де ріки, ліси і лани.

                       Та тільки одна на Землі – Україна,

                       А ми – її доньки й сини.

2-й учень:      Усюди є небо, і зорі скрізь сяють,

                       І квіти усюди цвітуть.

                       Та тільки одну Батьківщину ми маєм,

                       Її Україною звуть.

Слайд 4 

Ведучий 1: 22 березня 2015 року виповниться 173 роки від дня народження основоположника національної композиторської школи, визначного піаніста і хорового диригента, педагога і громадського діяча  Миколи Віталійовича Лисенка.
Ведучий 2: Він став одним з найвизначніших громадян України не лише на теренах мистецьких, але й державотворчих. Сьогодні, оглядаючи життєвий та мистецький подвиг Лисенка, з упевненістю можна говорити про безсмертя його творчої спадщини. Більш детально пізнати непростий життєвий і творчий шлях нашого композитора допоможе вам ця літературно-музична композиція.

Ведучий: Нащадок давнього шляхетного роду, М Лисенко поєднав у собі відданість національній ідеї, хист до просвітницької діяльності з непересічним музичним обдаруванням. За висловом  сучасника: «Микола Лисенко змінив козацьку шаблю на диригентську паличку і зброєю в боротьбі за незалежність Ук­раїни зробив народну пісню».

003 Звучить тихо пісня  «Ой на горі та й женці жнуть».

 

Слайд 5

Ведучий: 22 березня 1842 року, в селі Гриньки на Полтавщині в родині Віталія Романовича Лисенка і його дружини Ольги народився син Микола. Майбутнього композитора в дитинстві виховували на аристократичний лад, зі знанням світських манер, вільним володінням французькою мовою. Спасінням для нього було село. Адже Лисенко народився і виховувався в селі, де няньки і велика двірня оточували панських дітей з ранку до вечора.

Слайд 6

Читець І:Симпатичний рум’яний хлопчик не зайшов, а влетів у вітальню. Яка тут тиша і прохолода! А він оце повернувся з "мандрівки" - так називав Коля свої самовільні прогулянки на край села. Дуже любив він бувати на зелених луках, що пахли ромашкою і ніжною конюшиною, дихати повітрям рідного полтавського степу. Різні мотиви звучать в голові хлопчика. Він сідає до рояля, і з-під його пальців виринає ніжна,як подихстепового вітерця,мелодія.

004 Звучись "Елегія" М.Лисенка

Слайд 7

Ведуча:   Від найперших дитячих років світосприйняття майбутнього компози­тора формується під впливом двох музичних стихій. З одного боку, це са­лонне музикування матері — Ольги Єреміївни — прекрас­ної піаністки, вихованки Смольного інституту шляхетних дівчат,  прихильниці європейської  класики.   Друга музична стихія існує за стінами панського будинку — це українська народна пісня.

    Читець ІІ: Малий Миколка часто наперекір матері тікав гратися до дітей дворових людей. Найбільш подобалося йому годинами просиджувати з дівчатами кріпачками, які вишивали і співали українських пісень. Саме тут, серед дівочих співів, у серці Миколи зароджувалась любов до рідної пісні. Ця любов згодом розквітла  і породила такі чудові плоди, як безсмертні кантати, опери та інші музичні твори.

005 Звучить народна пісня "Ой не світи місяченьку"

Слайд 8

Читець І: 1848 рік. Миколі 6 років. Він вражає всіх чудовою музичною пам’яттю і художнім смаком. В родині  музичне обдару­вання хлопчика, його бажання займатись музикою викликали увагу й розуміння. Мати, помітивши  здібності сина, вже в 5 років починає  вчити його грі на фортепіано.

1852 рік.Миколу відвезли до Києва і віддали до пансіону Вейля. Потім переводять до пансіону Гедуена. Саме на цей час припадають перші творчі спроби хлопчика. Тоді ж Микола почав записувати народні пісні.

006 Звучить народна пісня «Ой, ти гора, гора»

Слайд 9

     Читець:  У 1859 році Микола Віталійович вступає на природничий факультет Харківського університету. Але через рік він разом з батьками перебирається до Києва. Навчання в Київському університеті М.Лисенко вдало поєднував з заняттями музикою, яка все більше захоплювала його. У цей же час він багато пише. притому звертається не лише до дрібних інструментальних жанрів, але й до музично-драматичних творів. Це, здається, теж викреслювали?

Ведучий: Остаточно усвідомлення національного самовизначення М.Лисенка відбулося років у 14, коли, гостюючи з троюрідним братом Михайлом Старицьким у дядька, вони цілу ніч читали забороне­ні вірші Тараса Шевченка, "захоплюючись і формою, і словом, і сміли­вістю змісту". "Лисенко, що звик до російської чи французької мови, був особливо зачарований музичною звучністю і силою простого народного слова", — згадував Михайло Старицький.

     Читець:  Микола Лисенко і Михайло Старицький більше піввіку пройшли разом. Разом вчилися в Київському університеті, разом збирали і записували народні пісні, обговорювали свої перші художні задуми і навіть у творчості доповнювали один одного.

Майже всі опери М.Лисенка -"Чорноморці", "Різдвяна ніч", "Утоплена", "Тарас Бульба" написані на лібрето М.Старицького, а  більшість драматичних творів Старицького насичені музикою Лисенка. Близькі родичі, вони  ще більше поріднилися, коли  Старицький одружився  з сестрою Миколи Віталійовича Софією. Та найбільше ріднили їх спільні погляди та праця на ниві української культури.

Слайд 10

Читець І: Важливою подією у творчому житті Лисенка було впорядкування в 1889 р. музики до п’єси Котляревського  "Наталка Полтавка", у якій важливе місце було приділено народній пісні. Лисенко розкрив усі виразні можливості української народної пісні, виніс їїна велику оперну сцену, звідки вона звучала у професіональній художній обробці.

007 Звучить пісняНаталки

Слайд 11

    Читець ІІ: Велика любов до рідного народу, захоплення його піснею стали тим джерелом, з якого черпав натхнення Лисенко для створення таких опер, як "Різдвяна  ніч", "Утоплена", "Тарас Бульба". Про останню  І.Я.Франко сказав: "Та це ж сам народ промовляє".

008 Звучить увертюра до опери М.В.Лисенка "Тарас Бульба"

Слайд 12

     Читець:  М. Лисенко присвятив значну частину свого життя збиранню і збереженню народного пісенного скарбу: записав до півтори тисячі пісень, вивчав їх і взяв за основу своєї композиторської творчості.  У збиранні фольклору йому допомагали видатні діячі  української культури: Леся Українка, Олена Пчілка, Марко Кропивницький. Творча і досить плідна дружба була між М.Лисенком і Дніпровою Чайкою, людиною неабиякого таланту і великої душі. Відомі дитячі опери "Зима і весна", „Коза-дереза"," Пан Коцький" були створені Миколою Віталійовичем на лібрето Дніпрової Чайки.

009 Звучить пісня лисички з опери «Коза-дереза»

Слайд 13

 Читець:  Саме Миколі Віталійовичу судилося стати автором  гімну, котрий утверджує духовну велич  Народу. Це "Дитячий гімн" на вірші О.Кониського, всесвітньо відома тепер "Молитва за Україну", яка  наприкінці XX ст. стала другим державним гімном незалежної України.

012 вучить пісня «Боже Великий Єдиний»

 

Слайд 14

Читець II: Микола Лисенко і Тарас Шевченко... Не можна навіть уявити собі життя і творчості Миколи Віталійовича без Великого Кобзаря. Живою водою з джерел народної творчості освітив свою музу Тарас, з тої ж криниці черпав своє натхнення і Лисенко. Не дивно, що його пісні на слова Шевченка давно вже стали народними. Хто не знає знаменитого "Заповіту", "Гомоніла Україна", "Садок вишневий коло хати"

010 Звучить пісня на слова Т.Шевченка "Садок вишневий коло хати"

 Слайд 15

                 Читець:  Ніхто з українських композиторів не написав стільки музичних композицій на тексти Т. Шевченка. Його цикл «Музика до «Кобзаря» містить 87 творів  (56 романсів, 19 хорів, 9 вокальних ансамблів і 3 кантати). 

          Єднала М. Лисенка з Т. Шевченком  залюбленість в українську пісню,  високе її поцінування. Т. Шевченко, як згадують його сучасники, був неперевершеним їх виконавцем. М. Лисенко присвятив значну частину свого життя збиранню і збереженню народного пісенного скарбу

 

Слайд 16

011 Звучить народна пісня…По діброві вітер виє…

Слайд 17

   Читець: Розуміючи значення творчості поета не тільки для української нації, а й світової спільноти, М. Лисенко та київські однодумці доклали багато зусиль для вшанування його пам’яті, популяризації віршів. Він у листах називає Т. Шевченка «нашим Батьком», «генієм України», «віщим нашим Кобзарем». Т. Шевченко став для М. Лисенка та інших українських патріотів  символом боротьби за волю України.

       Символічного значення набула  й могила поета в Каневі, яка стала  загальнонаціональним символом єднання.

     Читець:  Традиційними  стали поїздки  на могилу Кобзаря. Як тільки зазеленіють «лани широкополі і Дніпро, і кручі», Микола Віталійович уже не знаходить собі місця. Поїздка в Канів вважалась родинною традицією Лисенків, та завжди в останню хвилину до них приєднувались десятки знайомих – Старицькі, Косачі, учні, хористи Миколи Віталійовича. Потім довго піднімались на крутий пагорб, ішли мовчки. Композитор не раз зупинявся, важко дихаючи. Йому, людині з хворим серцем, нелегко давалась гора, та він не скаржився. Довгі хвилини простоював над дорогою могилою свого вчителя, товариша, старшого брата. Про що думав він у ці хвилини? Ніхто не знає…

013 Звучить "Заповіт". Сл. Т.Шевченка, муз. М.Лисенка      

 

Слайди 18

014 Звучить «Козака несуть»

Ведучий: Останньою в житті композитора акцією з увічнення пам’яті Шевченка стало вшанування 50-х роковин смерті поета. Величезний концерт відбувся в Москві, бо в Киеві його не дозволили проводити. Композитора не відпускали зі сцени,  «в його (Лисенка) особі присутні вітали Україну». Але після повернення додому  було відкрито поліційну справу. Через 4 дні після оголошення цієї постанови композитор помер від серцевого нападу. Відвертою багатотисячною (лише хористів співало близько 1200) політичною демонстрацією став  похорон Батька української музики. Майже 30 тисяч людей прийшли попрощатися з ним – «Шевченком у музиці» — як називали М. В. Лисенка ще за життя. 

015 Звучить  «Розлука Вальс»

Слайди 19-22

 Читець:  Микола Віталійович Лисенко — засновник національної музично-творчої школи, основоположник української класичної музики. Значення його  для музичної культури України неоціненне. Своєю творчістю він уперше підвів підсумки величезному  періоду розвитку вітчизняної музики на підвалинах глибокого вивчення народного життя і народної творчості. Величезний пласт народної музики, ряд поодиноких талановитих музичних творів різних жанрів сприймалися тепер по-новому, знайшовши логічне і справедливе обрамлення титанічною діяльністю М.В.Лисенка, який встановив чітке визначення цьому феномену — українська музична культура.

  Читець:  Музиці М.Лисенка притаманна органічна єдність змісту і форми, глибока ідейність, реалізм, висока композиторська майстерність. Невтомний організатор, закоханий у свою справу подвижник, талановитий художник, палкий і активний пропагандист української музичної культури, М.Лисенко завжди і всюди ставив собі за мету, визначав як найважливе завдання — відкривати громадськості невичерпні художні скарби українського народу.

Ведуча: Доки живе український народ, доти житиме пам’ять про Миколу Віталійовича Лисенка, доти звучатимуть його твори.

Слайд 23

Ведучий 1: Збереглася давня легенда  козацьких часів: коли на країну нападали вороги зі сходу і заходу, півдня і півночі, коли в нерівних боях полягли кращі захисники народу, на велику раду зібралися старі вожді, наймудріші книжники, старі кобзарі. "Що чинити далі? – з болем і розпачем думали  вони. – Розбиті наші останні полки, захоплені ворогами останні фортеці…” І тоді піднявся найстаріший із кобзарів:
  - Неправда, - сказав він, - останній полк ніколи не буде розгромлений, остання фортеця ніколи не здається! Бо це те, що є в душі кожного: наша дума, наша пісня, прадавні звичаї і традиції. Їх можна позбутися лише добровільно – але ми не зробимо цього, бо ми народ одвічний, потужний і життєдайний. Биті, знекровлені, палені й топтані, ми знову піднімемося з руїн, із попелу, і знову воскреснемо, розквітнемо, забуяємо!..

Слайд 22
     Читець:   

 Горнусь до тебе, Україно.
 Як син до матері горнусь
 За тебе, рідна і єдина,
 Щодня я Богові молюсь.
 Молюсь за тебе, Україно,
 І свої сили віддаю,
 Щоб відродити із руїни
  Наш дух і славу бойову.
  Очистимо усі джерела,
  Дніпро-Славутич оживе,
  І заспіваєм: „Ще не вмерла
  Вкраїна наша і не вмре”.

016 Звучить пісня «Боже, я молюсь за Україну»